Ліст Полька Мефісто, S.217

Полька Мефісто, S. 217 – це музичний твір у стилі народного танцю, написаний Ференцем Лістом у 1882–1883 роках для фортепіано соло. Програма твору така ж, як у чотирьох вальсів Мефісто цього ж композитора, написаних відповідно в 1859-60, 1880-81, 1882 і 1885 роках і заснованих на легенді про Фауста не Гете, а Ленау. Полька «Мефісто» була присвячена Ліні Шмальгаузен, одній із «ближніх» учениць фортепіано Ліста. Однак її пам’ятають більше як одну з найближчих і найпалкіших послідовниць Ліста, яка часто піклувалась і допомагала в багатьох потребах літнього майстра, здоров’я якого швидко погіршувалося. Цей твір виглядає найпростішим і технічно найменш складним з усіх танців Мефісто; за винятком Bagatelle sans tonalité, це також найкоротший. У тональному відношенні він також є м’якшим і може виглядати як повністю тональна композиція, з хроматизмом, обмеженим різновидами звучності сусідніх тонів і акордової звучності. Ці пасажі зазвичай виконуються лівою рукою в акордових або арпеджіованих фігурах. Однак простота нотації приховує справжній характер музики. Немає функціональної гармонії, щоб чітко створити реляційну поведінку тонічних, домінантових і субдомінантових гармонічних функцій. У всякому разі, загальне враження від музики модальне, твір постійно змінюється. Будь-яка запропонована тональність швидко підривається наступною звучністю, яка, у свою чергу, може невиразно (і тепер ще слабше) запропонувати інший тональний фокус. Найбільш неприємний штрих – це в кінці, коли твір просто зупиняється без пояснень.